ФІЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Знімати на кінострічку для фільму. Крізь засклені віконця на стінах визирають кіноапарати, що фільмують засідання (Ю. Янов., Мир, 1956, 239); Де нас із ним [Сергієм] тільки не носило! Фільмували археологічні розкопки. Фортецю Овідія над водами лиману (Гончар, Циклон, 1970, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 596.