ФІЛЬО́НКА, и, ж.
1. Щиток із тонкої дошки, фанери або іншого матеріалу в каркасі дверей, шафи тощо. Телеграфіст зник. Двері він причинив щільно, та все одно крізь фільонки зразу стало чути постукування ключа на апараті (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 608).
2. Внутрішнє поле декоративних рамок на стінах і на архітектурних частинах і деталях.
3. Тоненька смужка, що відділяє пофарбовану панель від верхньої частини стіни.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 596.