ФІНАНСИ́СТ, а, ч.
1. Фахівець у галузі фінансових операцій. — Дивуюсь. Тоді, може, вас, Тадею Станіславовичу, задовольняє проект Вітте? — ..І за ним, як мені здається, стоїть турбота не про судьбу хлібороба, а про більший обіг державного карбованця. — Фінансист всюди залишається фінансистом! (Стельмах, І, 1962, 17); // Фахівець із теорії фінансів, у галузі фінансових наук.
2. Капіталіст, який здійснює великі грошові операції; банкір.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 598.