ХАЗЯ́ЙСТВЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до хазя́йство 1-3. [Недоросток:] Якесь там і хазяйствечко водиться (ніби зневажливо): сім пар волів у лузі, а чотири в плузі, вівці у вигоні, коні на припоні… (Вас., III, 1960, 98); Одне гризло його, як вода береги: хазяйствечко розвелося чималеньке, корму подай, а його обмаль (Тют., Вир, 1964, 395); Завелось у хаті деяке хазяйствечко; у неділю повелись пиріжки, балабушки; спромоглися посправляти на зиму чоботи; одно слово — Горпина зажила добре (Л. Янов., І, 1959, 40); — А то вже підріс [Андрій] трохи. О, пора вже, пора, думаю, привчать до хазяйствечка… (Тесл., З книги життя, 1949, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 10.