ХАЛА́ТНІСТЬ, ності, ж. Недбайливе, несумлінне ставлення до чого-небудь; недбалість. — За всяку халатність на службі — звільнення, чорт би вас узяв. Хто співав зранку? (Козл., Сонце.., 1957, 149); Хлопцеві здавалося, що лист уже давно мусив би бути, що його не інакше як десь загублено або, — через халатність польової пошти,— вручено не тому, кому слід… (Гончар, Маша.., 1959, 10); Здебільшого пожежі виникають від несправності комбайнів, тракторів, через відсутність або несправність іскрогасників на них, а інколи просто від халатності людей (Хлібороб Укр., 7, 1973, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 13.