ХАРАКТЕРИЗУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
1. Відзначатися, виділятися якимись рисами, особливостями. Рух 1905 року історично характеризується саме тим, що величезна більшість населення Росії, саме селянство, висунула земельне питання на найперше місце (Ленін, 25, 1972, 226); Період з березня по липень 1917 року характеризувався особливо бурхливим процесом організації профспілок (Ком. Укр., 12, 1966, 53); Сучасний етап розвитку міжнаціональних відносин в СРСР характеризується досягненням справжньої єдності націй (Наука і культура.., 1972, 50).
2. Пас. до характеризува́ти 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 24.