ХВАСТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до хва́стати. Левко Когут в супроводі Карпа Ратушняка — свого сподвижника і ад’ютанта, як він любив гоноровито хвастнути, в’їхав у село Гаї (Цюпа, Назустріч.., 1958, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 34.