Слово "хвильовий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ХВИЛЬОВИ́Й1, а́, е́.

1. Прикм. до хви́ля1 1. Щоб скласти проект споруди, необхідно мати вичерпні відомості про хвильовий, вітровий та льодовий режими (Наука.., 11, 1967, 31); // Те саме, що хвиля́стий. Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й буряне море (Вишня, І, 1956, 174).

2. фіз. Стос. до коливальних рухів у фізичному середовищі. З надзвичайною швидкістю розвивалася фізична оптика. Стало зрозумілим, що світло являє собою хвильовий процес, було встановлено також, що промені різного кольору відрізняються довжиною хвилі (Наука.., 9, 1962, 25).

&́9651; Хвильова́ меха́ніка — розділ теоретичної фізики, в якому досліджується рух часток (електронів, атомів, молекул і т. ін.) як рух безперервної хвилі. Особливої уваги заслуговують теоретичні дослідження з хвильової механіки і теорії багатокомпонентних середовищ, виконані групою вчених (Знання.., 3, 1972, 3).

ХВИЛЬОВИ́Й2, а́, е́, заст., розм. Прикм. до хвиля2. Вся його хвильова відвага, що походила швидше з притуплення свідомості, ніж з почуття сили, щезла без сліду (Фр., VI, 1951, 160); Знов-таки кажу — може, песимізм мій хвильовий, викликаний поганим самопочуттям (Коцюб., III, 1956, 163); Тінь хвильової розгубленості лягла їм на обличчя (Кир., Вибр., 1960, 312).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 42.