ХВОСТИ́ЗМ, у, ч. Опортуністична ідеологія й тактика, яка призводить до звуження революційних завдань робітничого класу, до зниження його політичних і економічних вимог до рівня свідомості відсталих мас. Викриваючи хвостизм «економістів» в організаційних питаннях, Ленін розробив план організаційної побудови партії (Біогр. Леніна, 1955, 52); // Нездатність очолити рух мас, страх перед новим; перебування в хвості подій. Бути завжди в гущі народу — такою є владна вимога життя. В той же час не можна допускати будь-якого хвостизму, пристосування до відсталих настроїв (Ком. Укр., 11, 1966, 9).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 48.