Слово "хитрувато" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ХИТРУВА́ТО. Присл. до хитрува́тий. Голова уважно вислухав, усміхнувся хитрувато, а далі й каже:От що, Василю Олександровичу, переходьте жити зі своїми шибениками на колгоспний баштан (Цюпа, Добротворець, 1971, 27); Старіший підходить з якимсь урочистим лицем, якось хитрувато шаркнув ногою (Вас., Незібр. тв., 1941, 169); Варивон хитрувато закручував куцими пальцями цигарку, а оком косив на своє подвір’я — щоб хтось із домашніх не побачив (Стельмах, II, 1962, 326).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 67.