Слово "хлюпіт" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ХЛЮ́ПІТ, поту, ч. Звуки від коливання, падіння води чи удару по її поверхні. І ніч, і дівоча постать, і хлюпіт води вразили Нагарного (Стельмах, I, 1962, 183); Ріка видавалася чорною прірвою. В цій прірві часами чути було хлюпіт — то, мабуть, плигали харіуси, що звуться байкальськими форелями (Трубл., І, 1955, 80); Вода густо лилася з стріхи, і чути було її хлюпіт у ярочку, що його навколо хати роками виколупував дощ (Томч., Жменяки, 1964, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 89.