ХЛІБОРО́БИТИ, блю, биш; мн. хліборо́блять; недок. Займатися хліборобством (у 1 знач.). Влітку Панько хліборобив, а взимку заробляв по шахтах (Гр., І, 1963, 368); Як він безмежно любить цю рідну землю, де вік хліборобили його дід і батько (Гур., Новели, 1951, 39); Остап найстарший був, то вже ж не кому і в поміч матері стати — йому. Буде хліборобити (Головко, II, 1957, 209).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 82.