ХЛІБОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч. Той, хто веде оптову торгівлю хлібом у зерні. Експортери, ділки, хліботорговці все літо товклися тут. Великі й малі торговельні судна під прапорами всіх держав охоче завертали сюди (Гончар, II, 1959, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 82.