ХОРОБРІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати хоробрим, хоробрішим. Він хтів живить царя, як лева,— кров’ю, Щоб цар з такої харчі хоробрішав (Крим., Вибр., 1965, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 127.