ХОХЛУ́ШКА, и, ж., заст., розм. Жін. до хохо́л. — Жінка моя.. хохлушка, полтавська галушка, тому і в хаті у мене чисто, як у самого генерала (Тулуб, В степу.., 1964, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 134.