ХРЕСТОМАТІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до хрестома́тія. Книга [Антологія усної народної творчості українців Східної Словаччини] є першим зведеним, хрестоматійним виданням усної народної творчості краю (Нар. тв. та етн., 4, 1968, 98); Досі не було в нас видання хрестоматійного типу, що містило б думки українських письменників про художню творчість (Рад. літ-во, 2, 1962, 9). 2. Такий, як у хрестоматії. Можна сотні разів читати про те що таке епос і лірика, наводити хрестоматійні зразки.. і самому залишатися холодним (Стельмах, І, 1962, 35); Хрестоматійними стали оповідання А. Головка «Пилипко» і «Червона хустина», в яких зображено українське село часів громадянської війни (Іст. укр. літ., II, 1956, 92); Багато творів Шевченка давно стали хрестоматійними в національних літературах, їх включають до підручників, вивчають в середніх та вищих школах (Рад. літ-во, 2, 1961, 91); // перен. Дуже звичний, традиційний, спрощений. Хрестоматійна істина.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 142.