Слово "хрипко" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ХРИ́ПКО. Присл. до хрипки́й 1, 2. Німа тиша. Хтось хрипко кашлянув і змовк (Вас., III, 1960, 209); Коли батько озвався до Дарки «чого тобі?», голос його бринів так хрипко й понуро (Л. Укр., III, 1952, 639); В зелених кущах заспівав соловейко раз — та й замовк, вдруге — трохи хрипко, втретє — розкотився й розливсь голосно та дрібно (Н.-Лев., І, 1956, 65); Кудлатий пес, з реп’яхами в хвості, кинувся до воріт і хрипко загавкав (Панч, В дорозі, 1959, 40); Великий річковий гайворон хрипко крумкнув, стрибнув кілька разів по мокрому піску, важко злетів над водою (Мушк., День.., 1967, 88); Трембіта співає голосно, хрипко й сумно (Ільч., Вибр., 1948, 51); Паротяг хрипко, немов перестуджений, загув (Досв., Вибр., 1959, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 145.