ХРОНОМЕТРАЖИ́СТ, а, ч. Працівник, який провадить хронометраж. Прийшли хронометражист і нормувальник. Вони повинні простежити і записати до секунди весь робочий день Костюченка (Ткач, Черг. завдання, 1951, 154); При ланковому фотографуванні кожний хронометражист спостерігає за роботою ланки бригади (2-3 чоловіки), яка виконує комплекс узгоджених між собою операцій (Техн. нормув.., 1958, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 155.