ХРЯ́СНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Те саме, що хря́пнутися. — І тільки вибігла у сіни, а воно [хлопчисько] мені як покотиться під ноги… і під самі ноги бубух! Збило. Я так і хряснулась… ой-ой!.. (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 37); Зразу за його вигуком.. прорвався шмат породи і з шумом хряснувся на землю (Досв., Вибр., 1959, 347); Захлинулась гармонія в руках рябого [поліцая], потім дико рявкнула і хряснулась об підлогу (Збан., Таємниця.., 1971, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 161.