Слово "хрящуватий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ХРЯЩУВАТИЙ1, а, е. З випнутими, великими хрящами (див. хрящ1). Знову аж захлинувся старий Шумейко, хапаючи ротом повітря, наче хтось дужий здавив йому хрящувате горло (Шиян, Баланда, 1957, 258); Кашкет був завеликий Жорці, він, мабуть, дістав би йому до плечей, коли б не зачепився на круглих хрящуватих вухах (Збан., Мор. чайка, 1959, 46); Ніздрі його хрящуватого носа збуджено здригалися (Ткач, Крута хвиля, 1956, 58).

ХРЯЩУВА́ТИЙ2, а, е, геол. Який містить у собі хрящ; який містить багато хряща (див. хрящ2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 162.