ХРІ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до хрін;// Пригот. з хріну.
&́9671; Хрі́нова ма́ти; Хрі́нові ді́ти — уживається як лайка. Що за хрінова мати! (Номис, 1864, № 7834); Так само і в пеклі собі упорядкували: і старші в їх, .. і менші, і цяцечки, і уряди, і шпиги, і десятники— все у хрінових дітей, як у нас! (Вовчок, VI, 1956, 274).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 150.