ХТО́ЗНА-ВІДКОЛИ (з підсил. част. хтозна й відколи), присл., розм. Невідомо, з якого часу. — Кілька слів з приводу виступу товариша Поповича. Стара, набридла пісня. Чуємо ми її вже хтозна й відколи (Головко, II, 1957, 463).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 165.