Слово "худина" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ХУДИНА́, и, ж., діал.

1. Абстр. ім. до худи́й1. Жахливий він [Корж] своєю худиною, довжелезний, кістлявий, зарослий клоччям волосся (Тулуб, Людолови, І, 1957, 378).

2. Виснажена тварина. Худину таку купив, що лиш шкіра та кості, а орати чим? (Сл. Гр.).

3. збірн. Худоба (у 1 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 167.