ХУРМА́, и́, ж.
1. Південне плодове дерево або чагарник родини ебенових. Поруч.. росли дерева рідкісних порід акліматизованої японської хурми, кущі китайських чайних роз та інших, завойованих нашими кліматичними зонами субтропічних рослин, гордість і втіха радянських мічурінців, дендрологів (Ле, Право.., 1957, 6).
2. збірн. Оранжево-червоні солодкі, з терпкуватим смаком плоди цього дерева або чагарника. В оранжерейному саду зібрали урожай хурми (Веч. Київ, 23. II, 1957, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 174.