ХУСТИ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хусти́на. Не журиться Катерина І гадки не має — У новенькій хустиночці В вікно виглядає (Шевч., І, 1963, 23); Лежить моя хустиночка, Що я вишивала, Як я свого чумаченька з Криму дожидала (Щог., Поезії, 1958, 77); Передо мною сиділо море людей і хвилювалося білими хустиночками (Мик., II, 1957, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 175.