ЦАРЕДВО́РКА, и, ж., книжн., заст. Жін. до царедво́рець. Тільки що князь промовив ці слова, аж князівна присилає до батька царедворку, щоб дозволив привести до неї того, хто знайшов її намисто (Н.-Лев., III, 1956, 295); [Пряха:] Прийшла сюди [принцеса] найматись на роботу, король узяв як панну до палат, за царедворку до своєї жінки (Л. Укр., II, 1951, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 181.