ЦЕНЗУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., заст. Піддавати цензурі (у 2 знач.). В 1826 р. наступ на університети закінчився тим, що від них було відібрано право цензурувати місцеву друковану продукцію (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 196.