ЦЕНТРА́Л, у, ч., заст. У дореволюційній Росії — центральна каторжна тюрма, призначена перев. для політичних в’язнів. Фрунзе розповідав йому, Оленчукові, про себе, про юність, що минала на барикадах та в царських тюрмах, про безсонні ночі в Миколаївському каторжному централі (Гончар, II, 1959, 407); Втративши надію відбити товаришів тут, в Петербурзі чи поблизу нього, вона сподівалася здійснити це по дорозі до котрогось з централів, через які звичайно лежав шлях далі — в Сибір, на каторгу (М. Ол., Туди, де бій, 1971, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 198.