ЦЕРЕМОНІА́ЛЬНО. Присл. до церемоніа́льний 2. Савченко загасив бензинку, тріумфально поставив на стіл яєчню і з вишуканими рухами, церемоніально запросив товаришів на обід (Коцюб., I, 1955, 200); Дихав [Павло] часто, очі загорілися, але безкозиркою вже не вимахував, а держав її церемоніально на зігнутій руці, біля грудей (Кучер, Прощай.., 1957, 330).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 201.