ЦЕРКОВНОПРИХОДСЬКИ́Й, а́, е́. Те саме, що церковнопарафія́льний. До Житомирського обласного державного архіву свого часу було передано з фондів Волинського церковно-археологічного товариства понад 400 церковноприходських літописів (Нар. тв. та етн., 3, 1969, 41); // у знач. ім. церковноприходська́, ко́ї, ж. Те саме, що Церковнопарафія́льна шко́ла (див. церковнопарафія́льний). Небагато науки пройшов [Дмитро] — церковноприходську закінчив, та до книжки був падкий (Стельмах, II, 1962, 326).
Церковноприходська́ шко́ла — те саме, що Церковнопарафія́льна шко́ла (див. церковнопарафія́льний). Закінчивши разом з Кухтиним Карпом церковноприходську школу, Онопрій поступив був у Лішинецьку двокласну земську (Іщук, Вербівчани, 1961, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 203.