ЦЕСАРЕ́ВИЧ, а, ч. У дореволюційній Росії — офіційна назва спадкоємця царського престолу. — Григорій Юхимович казав: поки він буде молитися за нас, з цесаревичем і нами не трапиться ніякого нещастя (Стельмах, I, 1962, 622); Аракчеєв дивувався з спритності цесаревича Костянтина і заздрив, що йому перепало двадцять вісім тисяч карбованців (Кочура, Зол. грамота, 1960, 238).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 204.