ЦИГА́НСТВО, а, с., заст.
1. Шахрайство, обман. Три мужики входять, живо розмахуючи руками і викрикуючи: — Ні, то ошука! То циганство! То не може бути! (Фр., IX, 1952, 42).
2. Бродяжництво. *Образно. Є обов’язок — і тоді людина стоїть у житті на твердо визначеному місці. І є блукання. Мандри. Циганство. Швендяння (Загреб., Шепіт, 1966, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 209.