Слово "цигарка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ЦИГА́РКА, и, ж. Паперова трубочка (гільза), набита з одного боку тютюном для куріння. Дмитрик затягнувсь цигаркою і почервонів увесь од їдкого диму, аж очі слізьми забігли (Коцюб., І, 1955, 132); — Ох ти ж горенько, спаси Христос мою душу,— ніяк не міг вгомонитися старий, набиваючи в люльку тютюн. Оксен, бачачи його мордування, витяг пачку цигарок «Новий Харків», подав старому: — Куріть мої (Тют., Вир, 1964, 439); Кардаш плигнув на землю, подякував шоферові і почастував його цигарками (Жур., Звич. турботи, 1960, 4); // Те саме, що самокру́тка. Отож спинилися. Курці безсонні З махорки, бакуну та вергуну Поскручували цигарки гігантські (Рильський, І, 1956, 242); Ми встали. Встали і пішли.. Ішли алеями, палили цигарки-самокрутки (Ковінька, Кутя.., 1960, 67).

Кури́ти цига́рку див. кури́ти1; Скру́чувати (скрути́ти) цига́рку див. скру́чувати; Смикну́ти цига́рки див. смикну́ти; Смокта́ти цига́рку див. смокта́ти; Сса́ти цига́рку див. сса́ти; Тягти́ (тягну́ти) цига́рку див. тягти́.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 210.