ЦИЛІ́НДРОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до цилі́ндр 2. Циліндровий хід; // Який має циліндр своєю робочою частиною; який має циліндр, циліндри. Циліндрова машина; Циліндрова молотарка.
&́9651; Цилі́ндрова поту́жність — потужність, що припадає на один робочий циліндр двигуна внутрішнього згоряння.
2. Те саме, що циліндри́чний. Можна б було сміливо вважати [інжектор] за меч з часів крижацьких походів, якби не циліндровий бляшаний резервуар біля ручки (Коцюб., І, 1955, 225); Циліндровою чотириповерховою білою баштою височіла вона [будівля] і панувала над околицями (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 340).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 214.