ЦИРО́З, у, ч., мед. Розростання в якому-небудь органі щільної сполучної тканини, що порушує його функції. Цироз печінки може виникнути в результаті різних процесів. Так, наприклад, до цирозу можуть привести тривалі розлади кровообігу печінки, які супроводяться явищами застою крові в ній (Курс патології, 1956, 302); Цироз — страшне лихо у вівчарстві. Від нього гинуть десятки, іноді сотні тисяч овець (Хлібороб Укр., 10, 1969, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 218.