ЦЬВОХ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. цьво́хкати і цьво́хнути. А економ батогом цьвох, цьвох! (Номис, 1864, № 2346); Воли були здорові, комашинкою здавався біля них Яшко. Цупко держався за налигач, а батогом — цьвох, цьвох!.. Ззаду гукнули: — Соб держи, соб! (Головко, І, 1957, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 258.