ЦЯ́ВКНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ця́вкати. Цуценя попереду десь цявкнуло біля хвіртки, потім перебігло до дверей і вже зовсім перелякане знайшло собі захист під присінками (Панч, II, 1956, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 254.