ЦЯПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.. діал. Підсил. до ця́пати1 3, 4. День і ніч дощі холодні б’ють о вікна, цяпотять, ринви грають, шиби плачуть (Фр., XI, 1952-145); *Образно. Крізь хвою заледенілими сльозами цяпотіли зірки (Гуп., Серпень.., 1970, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 255.