ЦІЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж., книжн. Жін. до ціли́тель. Формуючи світ для людини сучасного і майбутнього, створюючи нову природу речей, подбаємо про збереження і розвиток прекрасного в кожній, хай навіть маленькій грані нашого життя, подбаємо і про збереження нашого найкращого друга — природи — цієї простої і безпосередньої цілительки почуттів людських (Ком. Укр., 11, 1962, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 231.