ЦІЛОДОБОВИ́Й, а́, е́. Який триває безперервно протягом цілої доби, цілу добу. Незабаром перша рота першого батальйону була призначена у цілодобовий наряд (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 43); Поступово ліквідуються нічні зміни на підприємствах, за винятком тих, де цілодобова робота зумовлюється технологічним процесом або необхідністю обслуговування населення (Програма КПРС, 1961, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 233.