ЦІ́ЛЬНО, діал. Присл. до ці́льний2. Брате, Оружжя з рук не випускай! Учись владати ним, учися Стріляти цільно (Фр., X, 1954, 79); Тож стріляйте, хлопці, цільно, щоб кожна куля влучала в пана (Козл., На переломі, 1947, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 236.