ЧАБАНІ́ВНА, и, ж., розм. Дочка чабана. [Зінька:] Тепер він задумав женитися! [Ганна:] На кому? [Зінька:] У вашій слободі вона… [Ганна:] Чи не на чабанівні? (Кроп., II, 1958, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 259.