ЧА́ЙНА́, ча́йно́ї, ж. Вид громадської їдальні, де можна випити чаю та поїсти. До революції Іванов таки ніколи й не обідав вдома, на квартирі Дюбина, де стояв, а неодмінно ходив на Бессарабку, в чайну (Смолич, Мир.., 1958, 62); Ми пообідали в чайній (Жур., Звич. турботи, 1960, 48); За вікнами безлюдної чайної Нили дощі осінні, неживі, Лани горбаті марили весною, Сховавши в грунт осоти межові (Воронько, Тепло.., 1959, 78).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 265.