ЧАСО́ВІСТЬ, вості, ж., лінгв. Абстр. ім. до час 7. При великій різноманітності форм дієслівної системи для всіх них є спільним визначення дійової ознаки з певним відтінком часовості, тобто тривання в часі (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 319).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 277.