ЧА́ШЕЧКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до ча́шка 1, 2. Хазяїн кав’ярні приніс нам кожному по крихітній чашечці запашної, гарячої кави (Ю. Янов., II, 1958, 79); Лікарка.. тримала в руці чашечку і фарфоровим товкачиком на борошно розтирала порошок (Чорн., Потік.., 1956, 88); *У порівн. Хатиночка, як чашечка: невеличка, чиста, ясна, весела (Мирний, II, 1954, 232); Вона висовує голову.., прикладає долоні чашечкою до губ і намагається говорити голосніше (Тудор, Народження, 1941, 196).
2. бот. Зовнішнє коло листочків подвійної оцвітини квітки, що складається з окремих зелених чашолистків, які захищають внутрішні частини квітки. Квітки у льону-довгунця правильні, дрібні.. Чашечка складається з п’яти чашолистків (Техн. культ., 1956, 11); // Віночок квітки подібної форми. Зверху його [латаття] жовті чашечки квіту, де-де вже зелені тиковки (Мирний, V, 1955, 349); Знов весна прилине, одгуркочуть далі, в чашечках конвалій роси зацвітуть (Сос., II, 1958, 231); Завтра, а може, ще й до вечора розкриється вся полум’яна чашечка маку (Чорн., Визвол. земля, 1959, 63).
3. анат. Надколінна кістка. — Як ти стоїш? — злегка стукає він мене по чашечці вигнутого правого коліна стеком (Кол., На фронті.., 1959, 141).
∆ Колі́нна ча́шечка — те саме, що надколі́нок. Нога [Салагатова] була довга, з смішно вигнутою колінною чашечкою, з сухими, розчепіреними пальцями (Збан., Сеспель, 1961, 122).
4. Шапочка на жолуді. Як смачно хрустять восени під ногою оці жолудеві чашечки! (Донч., IV, 1957, 52); Рівно виступали по оксамиту візерунки — дубове листя й жолуді в мережаних чашечках (Тулуб, Людолови, І, 1957, 61).
5. Чарунка в бджолиному щільнику.
6. спец. Зменш. до ча́шка 5. Слідом ішли монтери з сільелектро, закручували білі чашечки ізоляторів (Кучер, Трудна любов, 1960, 425).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 285.