ЧВАЛ, у, ч. Швидкий біг навскач; галоп. При боці хиталась у такт чвалові шабля (Панч, О. Пархом., 1939, 159); Злісною каламуттю виповнювався його погляд, і ледве-ледве помітно здригали ніздрі, як у нервового коня, що передчуває скажений чвал (Сміл., Зустрічі, 1936, 128).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 286.