ЧЕЛЯ́ДНА, ної, ж., іст. Те саме, що челя́дня. Жінка молодого господаря показалася тільки на хвилину привітатися і довідатися, що з батьком, і потім вийшла у челядну до малої дитини (Мак., Вибр., 1954, 344).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 292.