ЧЕПРА́ГА, и, ж., етн. Металева орнаментована пряжка для пояса. Широкий у півстану ремінь, весь орнаментований.., прикрасився зверху ретезьком [ретязьком], зчепленим напереді незвичайно красною турецької роботи чепрагою, емальованою і, здається, ще й з дорогими камінчиками (Хотк., II, 1966, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 294.