ЧЕРВ’Я́К, ́а, ч.
1. Безхребетна тварина, яка пересувається, вигинаючи своє м’яке видовжене тіло. Дощовий черв’як, як і гідра,— багатоклітинна тварина (Зоол., 1957, 19); Василина згадала те сало з черв’яками, котре вона бачила на терезах, і поклала ложку (Н.-Лев., II, 1956, 100); Кріт досить швидко посувається під землею, одночасно ласуючи черв’яками, личинками, жуками, що живуть у землі (Коп., Як вони.., 1948, 12); *У порівн. Повзуть швейцарці черв’яками, Голландці квакають вбагні (Котл., I, 1952, 163); // Личинка комахи, зовні схожа на цю тварину. Рожевий черв’як — гусінь бавовникової молі (Захист рослин.., 1952, 344); [Явдоха:] Є такі черв’яки, котрих вигодовують листям шовковиці (Кроп., II, 1958, 453).
◊ Залива́ти (зали́ти, залля́ти) черв’яка́ [в се́рці] див. залива́ти; Замори́ти черв’яка́ див. замо́рювати.
2. перен. Жалюгідна, нікчемна, слаба людина. Що я? Черв’як, марная порошина. Життя моє — листок, що ріс і зв’яв (Фр., XIII, 1954, 325); Пішов Лошаков угору. Панюга панюгою, з губернатором запанібрата. Такий чоловік може великої шкоди наробити такому черв’якові, як Колісник, тим більше, що вони земляки і кожен кожного знають (Мирний, III, 1954, 283).
3. перен. Відчуття, душевний стан, що ослаблює віру людини в що-небудь. Я порішив чекати доказів своєї правоти, хоч уже черв’як сумніву заповз у мою душу (Хотк., І, 1966, 154); — А мені, думаєш, віриться? — щиро признався Павло.— Ще й досі мене якийсь черв’як підточує (Кучер, Трудна любов, 1960, 80).
4. мех. Зубчасте колесо у вигляді гвинта для передачі руху в деяких механізмах. На автомобілях найчастіше застосовуються рульові механізми, виготовлені у вигляді гвинта і гайки, гвинта і кривошипа, черв’яка і черв’ячного колеса (Автомоб., 1957, 193).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 300.