ЧЕРВОНОГВАРДІ́ЙСЬКИЙ, а, е.
1. Стос. до Червоної гвардії. Коли оголосили запис у червоногвардійські загони, Куценко першим узяв гвинтівку, щоб довести свою відданість пролетаріатові (Шер., Перші загони, 1939, 40); Микола —згадував окремі епізоди, які, мабуть, дались найбільш йому взнаки, але по них не можна було уявити повної картини, пережитої червоногвардійським загоном (Панч, В дорозі, 1959, 198).
2. Прикм. до червоногварді́єць.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 298.